Такі висновки містяться в звітах Громадської мережі "ОПОРА", Комітету виборців України (КВУ) і Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти, оприлюднених на прес-конференції в середу в Києві.

"Ми не знайшли якихось серйозних проблем", - відзначив виконавчий директор КВУ Євген Побережний.

Він уточнив, що в роботі спостерігачів проблем, як правило, не виникало, а окремі недоліки, зафіксовані в ході тестування, зокрема незадовільні умови для проведення тестування (найчастіше - низька температура в приміщеннях), порушення з боку персоналу і зловживання абітурієнтів були поодинокими.

За ходом тестування 22 квітня від КВУ спостерігали 700 осіб на 230 пунктах тестування в 13 регіонах України.

Висновки КВУ підтвердив також координатор програм "ОПОРИ" Андрій Гевко. Від "ОПОРИ" за тестуванням спостерігали близько 1650 осіб у 14 регіонах України.

Гевко підтвердив офіційну інформацію, що явка склала близько 90% від тих, хто записався на тестування, хоча відзначив, що на деякі пункти не з'явилися до 40% абітурієнтів.

Він також уточнив, що за спостереженнями "ОПОРИ", більшість з 10%, хто не з'явивився на тестування є випускниками минулих років - вони не змогли прийти з об'єктивних причин, зокрема, у зв'язку з роботою.

Директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ганна Торопова повідомила результати опитування, проведеного її центром у березні-квітні цього року серед 3,5 тис.учнів випускних класів і 1700 учителів з 339 навчальних закладів України щодо джерел і якості інформування про тестування.

За її словами, рівень поінформованості респондентів про тестування вище за середній. Опитування також показало, що найчастіше учні звертаються за інформацією про тестування до шкільних вчителів і до шкільної адміністрації - 94%.

Серед інших джерел найчастіше використовувалися телебачення, преса, знайомі, інтернет. 32% опитаних повідомили, що вони пройшли пробне тестування і більшість респондентів назвали цей спосіб найбільш ефективним для одержання інформації про процедуру проходження тестів. Друге місце за ефективністю посіло роз'яснення вчителів під час уроків.

Як повідомлялося, у вівторок в Україні вперше провели загальне тестування абітурієнтів з української мови і літератури.

Джерело: "Українська правда"

"Якщо ми вже вводимо зовнішнє тестування, то не потрібно проводити випускні іспити і дублювати стреси і для учнів, і для батьків, і для вчителів. Хай вони один раз п’ють валер’янку", - сказала Тимошенко за підсумками засідання Кабміну, - повідомляє "Українська правда".

Вона доручила віце-прем’єру Івану Васюнику створити робочу групу, яка підготувала б зміни до законодавства в цьому питанні.

"Ми прагнемо, щоб до початку роботи Верховної Ради після тривалої тритижневої перерви група доопрацювала зміни до законодавства", - сказала прем’єр.

"Якщо документ, отриманий за підсумками тестування, дозволяє випускнику рухатися далі, я просила би це законодавчо закріпити", - наголосила Тимошенко.

Вона закликала ухвалити цей закон у першочерговому порядку.

Тимошенко також дала завдання відкрити додаткові пункту для проведення тестування.

Вона звернула увагу, що в разі прийняття до вузів за підсумками тестування, вищі учбові заклади недоотримають гроші від контрактників.

"Ставити експерименти на вузах з тим, щоб подивитися, як вони виживуть в цих умовах – це не задача нашого уряду", - сказала Тимошенко і доручила розглянути питання компенсації вузам.

Прем’єр також виступила за те, щоб "мати певні послаблення" при запроваджені тестування цього року.

"Я не хочу, щоб ми мали тестування як скомпрометовану систему. Я – ініціатор українського прориву, але він буде ефективним, якщо сприйматиметься як владою, так і суспільством бажано консенсусом", - сказала Тимошенко.